Історія школи
Історія Ганнівської гімназії
Наша школа розташована в мальовничому селі Ганнівка Хмельницької області Дунаєвецького району
1978 рік,коли в нашому селі зусиллями будівельників «Укрміжколгосп буду», ПМК – 34, на кошти місцевого колгоспу «Дружба» було збудовоно нове приміщення сучасної школи. 1вересня 1978 р. було урочисте відкриття сучасної школи.
Перша згадка про школу з архівів відома під 1870 роком – це була дворічна церковно – приходська семінарія, в якій нестеровецький дяк тричі на тиждень навчав учнів, а до заможних селян приходив додому. В школі навчалося 38 хлопчиків та 12 дівчаток. Обладнанням тодішньої школи були: 30 дубових парт, 2 дубових столи та 2 класні дошки. Це була перша школа, де мали змогу здобувати освіту бідні селяни.У1882 р. церковно-приходська семінарія була переіменована на Нестеровецьке однокласне народне училище. Уже в 1894р. зарплата дяка становила 90 карбованців на рік.
В 1913р. розпочала свою освітянську діяльність земська школа. Та більшість дорослого населення селища все ще залишалось безграмотним. У спогадах Ясінської Ніни Василівни, колишньої учениці земської школи, значиться, що приміщення школи знаходилося в різних місцях села, навчання проходило у 2 зміни, дітей було близько 150.
30-40рр.ХХ ст. сільська школа
(сьогоднішнє приміщення сільської ради)
Буремні роки революцій, громадянської війни, інтервенції, хаос в думках і в житті… З встановленням радянської влади, закінченням воєнних дій починається реорганізація шкільної справи. З 1934 року школа стала 4 – класною. 40 – і роки принесли нові випробування – окупацію селища німецько – фашистськими загарбниками. Після звільнення села від фашистів, учителі взяли активну участь у відновленні роботи школ. У післявоєнному 1946 році педколектив на чолі з директором Червінським Борисом Івановичем відкрили двері уже семирічної школи. Пізніше школу очолив Слободян Дмитро Дем’янович. Початкову освіту отримували в одній частині села – Стасівці, а середню в іншій – Ганнівці. Діти які хотіли продовжити навчання ходили до школи в с. Нестерівці або с. Зеленче.
У1962 році школу було реорганізовано у восьмирічну, директором якої став Федоров Йосип Михайлович, пропрацювавши до 1985 р.. В школі навчалося близько 170 учнів, в класах було по 25-30 дітей. Минали роки, зростало селище, дітей шкільного віку ставало дедалі більше. Стара школа не могла прийняти таку кількість дітей, довелося організувати навчання в дві зміни. Постало питання про будівництво нової школи. І ось нарешті настав довгожданний день – 1вересня 1978 р. було відкрите нове приміщення сучасної школи. Тодішня першокласниця Чорна Оксана сповіщає про перший дзвоник і новобудову. Сьогодні вона працює вчителькою місцевої школи. З щирими слова вітання до присутніх звернувся перший секретар райкому Компартії України Едуард Сергійович Лазаркевич. Також привітав присутніх та батьків завідуючий районним відділом народної освіти Петро Григорович Перепелюк, бажаючи їм гарних успіхів у навчанні.
З рук майстра Володимировича Федоровича Стадника директор школи Йосип Михайлович прийняв дорогий дарунок – великий і символічний ключ. Він – урочистий ордер школярам і всьому педагогічному колективу на право володіння школою, подібної якій ще не було в Ганнівці. Школа розрахована на кабінетну систему навчання, в ній є спортивний зал, спеціальні кабінети для груп продовженого дня, їдальня, майстерні по дереву і листу.
Перші випускники
Відкриття школи, 1978р.
(газета «Ленінський шлях»)
У 1985р. директором школи булла призначена мудра жінка та талановитий педагог Федоришена Галина Олександрівна. Про таких кажуть: учитель від Бога. Людяна і вимоглива. Друг. Порадник. Наставник. Господиня у шкільній оселі. Завжди підтримає учителя, допоможе у скрутній ситуації, зрозуміє учня.За час її керівництва в 1993 році школа була реорганізована в загальноосвітню школу І- ІІІ ступенів. І з часом набувала нового розвитку, збагачувала та зміцнювала свої кращітрадиції.
Було здійснено перепланування приміщення школи, проведено природний газ, воду, збудовано нові майстерні, відремонтовано приміщення бібліотеки, учительської, обладнано кабінет психолога, повністю Федоришена Г.О. оновлено залу першого та другого поверхів, обладнений комп`ютерний клас, придбано сучасну комп`ютерну копіювальну техніку. Становлення та розвиток кращих педагогічно-виховних традицій пов’язані з ім’ям Галини Олександрівни. Яка щиро дарує учням радість спілкування, сіє в їхніх душах добро й красу. За роки свого існування школа випустила у велике життя сотні дітей. Зі стін школи вийшли майбутні вчителі і лікарі, військові і працівники сільського господарства…
Гордяться школа своїми відомими випусниками: журналістом та прозаїком Володимиром Станіславовичем Швченком та Лігоцьким Леонтієм Андрійовичем благочинним Дунаєвецького району.
Директор школи Благун В. В
Школа сьогодні
Складний процес виховання в школі сьогодні здійснюється під керівництвом Благун Валентини Володимирівни, яка стала директором у 2011 р. Яка уміло перейняла і продовжила естафету здобутків учнівського і педагогічного колективу. Завдяки нинішньому директору, наша школа посідає одне з чільних місць серед навчальних закладів району і міста. До послуг учнів: 11 навчальних кабінетів:спортивний зал; спортивний майданчик; бібліотека; комп’ютерний кабінет; методичний кабінет; їдальня; медичний кабінет. Саме Валентина Володимирівна зуміла і зберегти народжені у школі традиції, і ніби вдихнути новий вітер змін у шкільні вітрила.
За розвитком педагогічної науки та навчального процессу слідкує заступник директора з виховної роботи Пастощук Юрій Юрійович. Саме він, чий педагогічний стаж більше 20 років, надає великого значення особистому прикладу у творчих пошуках та індивідуальному підходу до людей.
Навчально-виховний процес забезпечують 18 педагогів із них: з вищою категорією – 8, з першою категорією – 5, з другою категорією – 1, спеціалістів – 2, соціальний педагог, педагог-організатор, медичний працівник.
Педагогічний колектив ставить перед собою такі завдання: – забезпечити сприятливі умови для опанування учнями духовної культури, звичаїв і традицій свого народу, інтелектуального, морального, соціального становлення особистості, розвитку ціннісних орієнтацій, емоційної сфери, творчих здібностей та рис особистості; – створити відкритий педагогічний простір, що забезпечить умови для формування навичок духовної культури, індивідуального розвитку учнів, стимулювання їхньої творчості через систему позаурочної діяльності та насичене культурне й освітнє середовище.
Сьогодні школа – це школа звичаїв і традицій, яка має свій шкільний гімн і навіть у найменших учнів – пізнайчат є власна організація «Веселкове дитинство».
Вас вітає школа звичаїв і традицій!
Наша родина – це ті, хто навчає, і ті, хто навчається, та їхні батьки, та ще ті, хто навчався й працював у ній, і їхні родини, а ще ті, хто приходить до школи, щоб допомогти нам. Ми цінуємо тепло людських взаємин, щирість і шляхетність, виховуємо красу спілкування, учимо розуміти унікальність кожної людини. Шкільна родина щаслива злагодою та взаємним розумінням.
Костовська А.А.